Фактори що впливають на перетравність корму

Фактори, що впливають на перетравність кормів і раціонів – раздел Биология, Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин Перетравність Поживних Речовин В Організмі Тварин Різних Видів Неоднакова. Це…

Перетравність поживних речовин в організмі тварин різних видів неоднакова. Це зумовлюється різною анатомічною будовою травної системи. Жуйні (велика рогата худоба, вівці, кози) добре перетравлюють грубі рослинні корми, в яких міститься багато клітковини, коні – гірше, а свині і птиця – зовсім погано.

Молоді тварини, у яких недостатньо розвинені органи травлення, перетравлюють грубий корм гірше, ніж дорослі тварини. У старих і виснажених тварин, які втратили зуби, перетравність корму знижується.

Перетравність залежить і від хімічного складу корму, структури кормової даванки, дієтичних властивостей раціону. Однобічний надлишок або нестача поживних речовин негативно позначається на перетравності. На перетравність найбільше впливають протеїн і клітковина. Вміст клітковини в раціоні більш як на 25 % знижує перетравність всіх його пожи-вних речовин. Великий вплив на перетравність мають також рівень протеїнової годівлі і цукропротеїнове відношення. Для нормального перетравлення корму в організмі жуйних тварин на 6-8 частин перетравних безазотистих речовин (враховуючи і жир, помножений на 2,25) має припадати менш як одна частина перетравного протеїну. Для цього визначають протеїнове відношення за формулою

(пЖ х2,25)+пК+пБЕР пїі

де пЖ, пК, пБЕР, піі – перетравні відповідно жир, клітковина, безазотисті екстрактивні речовини, протеїн.

Відношення поживних речовин у межах 1:6-1:8 Називають середнім, менш як 1:6 – вузьким і більш як 1:8 – широким.

Діяльність органів травлення залежить від кількості, властивостей і техніки годівлі.

На перетравність корму впливає об’єм даванки корму. Виділення травних соків підсилюється із збільшенням кількості

з’їденого корму, але великі даванки перетравлюються гірше, бо вони швидше проходять по травному каналу. Щоб забезпечити нормальну перетравність, корм слід давати частіше, невеликими порціями.

Хімічна обробка (лугами, вапном), біологічна (дріжджування, силосування), а також запарювання і самонагрівання грубих кормів (соломи) підвищують перетравність поживних речовин.

На перетравність впливають вітаміни комплексу В, вітаміни А і С. При їх нестачі тварини хворіють на розлад травлення (запори, проноси та ін.), що спричиняється порушенням моторних і секреторних функцій травного каналу.

Перетравність кормів залежить також від таких специфічних властивостей їх, як смак, запах тощо, з якими пов’язаний апетит тварини. Інтенсивне соковиділення при смачному кормі сприяє кращому перетравлюванню його.

Важливе значення для повного перетравлювання має правильна підготовка корму до згодовування, яка полегшує механічну переробку його у травному каналі і дію травних ферментів, а також поліпшує смакові властивості.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин

Процес перебудови в україні відкритої конкурентоспроможної аграрної економіки ринкового типу інтегрованої у світову сільськогосподарську систему.. спеціалістам сільського господарства належить велика роль у забезпеченні.. перехід ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку приватної власності така тенденція буде..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Фактори, що впливають на перетравність кормів і раціонів

Источник

Ферментативні процеси, що відбуваються у травному каналі, характеризують якісний бік травлення. Для організації годівлі тварин найважливішим є кількісний бік, який показує, наскільки поживні речовини використовуються в організмі. Для цього проводять спеціальні досліди на тваринах, аналізують кінцеві результати перетравлення за кількістю речовин, що затрималися в організмі. Перетравність поживних речовин корму (ППР) визначають за різни-

цею між кількістю спожитих однойменних речовин у кормі (ПР корму) і виділених у калі (ПР калу):

Перетравність виражають відносним числом у відсотках, яке називається коефіцієнтом перетравності (КП), й обчислюють за формулою

Коефіцієнт перетравності показує ступінь засвоєння у травному каналі певної речовини. Визначають його за кількістю спожитої поживної речовини в раціоні й виділеної у калі.

□ Наприклад, корова з’їла в раціоні 10 кг конюшинового сіна (12,6 % протеїну в сіні), 20 кг кукурудзяного силосу (2,5 %), 2 кг соняшникової макухи (43,1 %) і виділила 25 кг калу (3,2 % протеїну в калі).

Усього спожито протеїну: 10 кг х 126 г + 20 кг х 25 г +2 кг х 431 г = 2622 г. Виділено в калі: 25 кг х 32 г = 800 г. Перетравилося: 2622 г — 800 г = 1822 г. КП = 1822 г : 2622 г х 100 = 69 %.

На перетравність поживних речовин корму впливає низка чинників: вид тварин, їхній вік, індивідуальні особливості, величина кормової даванки, склад раціону, співвідношення в раціоні протеїну і безазотистих речовин, способи заготівлі, підготовки кормів до згодовування тощо.

Вид тварин. Через відмінність у будові травного каналу корми, особливо багаті на клітковину, різними видами тварин перетравлюються неоднаково. Так, органічну речовину трави, в сухій речовині якої на клітковину припадає 25 — 30 %, велика рогата худоба перетравлює на 66 %, коні — на 62, а свині — на 44 %. Перетравність клітковини в сіні у великої рогатої худоби становить 60 — 66 %, свиней 30 — 40 і у птиці — 8 — 10 %.

Вік тварин. Перетравність поживних речовин залежить від функціонального розвитку травного каналу. Якщо телята, ягнята, поросята та інші тварини в молочний період перетравлюють органічну речовину молока на 96 — 98 %, то з переходом на рослинні корми — лише на 40 — 50 %. Із розвитком травного каналу перетравність поживних речовин рослинних кормів зростає і досягає рівня дорослих тварин у 4 — 6-місячному віці, коли закінчується формування травної системи.

Індивідуальні особливості. Спостерігається різниця перетравності того самого корму у різних тварин однієї породи й одного віку. Так, індивідуальна різниця в перетравності органічної речовини грубих кормів становить 14 %, змішаних раціонів — 6 і концентрованих кормів — 3 %.

Величина кормової даванки. Великі даванки корму перетравлюються гірше через перевантаження травного каналу. Кормові маси просуваються швидше, перетравність їх знижується і тварини відмовляються від корму. Щоб забезпечити нормальне травлення, корм необхідно згодовувати часто й невеликими порціями. При цьому збуджуються травні залози, посилюється виділення травних соків, що прискорює перетравлення поживних речовин.

Склад раціону. На перетравність поживних речовин впливають уміст протеїну, клітковини, співвідношення між протеїном і безазо- тистими речовинами раціону. Чим більше клітковими в кормі, тим гірша їхня перетравність. Кількість клітковими зростає у міру старіння трав’яних рослин. Клітковину молодої трави, в якій мало лігніну, жуйні перетравлюють на 70 — 80 %. З підвищенням рівня лігніну (мікроорганізми не виділяють ферментів, які гідролізують лігнін) перетравність клітковини й інших поживних речовин знижується. Так, у дослідах, проведених на вівцях, внаслідок збільшення кількості клітковини в раціоні перетравність поживних речовин знизилася: за вмісту клітковини 25,1; 28,4; 30 % перетравність органічної речовини становила 75 ; 67; 54 %.

На перетравність поживних речовин впливає співвідношення в раціоні між перетравним протеїном і безазотистими речовинами. Його називають протеїновим співвідношенням. Воно показує, скільки перетравних безазотистих речовин у раціоні припадає на одиницю протеїну:

Протеїнове співвідношення буде вузьким, якщо на одну частину перетравного протеїну в раціоні чи кормі припадає до шести частин безазотистих речовин, середнім — шість — вісім і широким — понад вісім.

Дорослі тварини найкраще перетравлюють поживні речовини за середнього протеїнового співвідношенння, а молодняк — за вузького.

Підготовка кормів до згодовування. Розмелене зерно велика рогата худоба і свині перетравлюють на 30 — 50 % краще, ніж ціле. Проте грубі корми, розмелені на борошно, жуйні перетравлюють гірше внаслідок швидкого проходження через травний канал (не затримуються у передшлунках). Теплова обробка поліпшує перетравність поживних речовин, особливо зерна бобових. Останні містять антипоживні речовини (антитрипсин). Крім того, під час теплової обробки частина крохмалю полімеризується, що прискорює його перетравлення.

Источник

(пЖ х2,25)+пК+пБЕР пїі

де пЖ, пК, пБЕР, піі – перетравні відповідно жир, клітковина, безазотисті екстрактивні речовини, протеїн.

Відношення поживних речовин у межах 1:6-1:8 Називають середнім, менш як 1:6 – вузьким і більш як 1:8 – широким.

Діяльність органів травлення залежить від кількості, властивостей і техніки годівлі.

Контрольні запитання

1. Які основні методи визначення перетравності поживних речовин кормів?

2.Що таке коефіцієнт перетравності?

З.Яке значення протеїнового і цукропротеїнового відношення в раціонах?

4. Які фактори впливають на перетравність кормів і раціонів?

3.3. ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОЇ ПОЖИВНОСТІ КОРМІВ

Перетравлювання – це тільки частина засвоєння поживних речовин корму тваринами. Не всі перетравлені речовини використовуються для життєдіяльності й утворення продуктів життєдіяльності. Частина з них у процесі обміну речовин виводиться з організму з рідкими і газоподібними виділеннями у вигляді теплової енергії. Тому, щоб мати уявлення про поживність кормів і раціонів, слід знати кінцеві результати годівлі, які виражаються в продуктивності тварин та їх фізіологічному стані. Тому, поряд з оцінкою за перетравними поживними речовинами, корми оцінюють за загальною поживністю.

Здавна виникла потреба оцінювати корми чи раціони за одним якимось показником, який би відображав сукупну дію на організм, включаючи утворення енергії, продуктів життєдіяльності тощо. У світовій практиці для визначення загальної поживності корму і нормування годівлі тварин застосовуються різні підходи.

На початку XIX століття в Європі користувалися сінними еквівалентами. Згодом американський учений Армсбі запропонував оцінювати поживність корму в одиницях чистої енергії. У скандинавських країнах за еталон було взято ячмінну кормову одиницю.

У кінці XIX століття німецький вчений Кельнер запропонував крохмальний еквівалент на основі вивчення хімічного складу корму, його перетравності, балансу речовин і енергії.

Знаючи продуктивну дію перетравних поживних речовин та коефіцієнт повноцінності корму за Кельнером, легко обчислити кількість кормових одиниць у будь-якому кормі чи кормовій суміші.

Загальна поживність корму – це сумарна корисна дія його поживних речовин на продуктивність тварин. її оцінюють за кормовою одиницею. У нашій країні прийнято за основний показник поживності кормів вівсяну кормову одиницю (КО). Вона дорівнює сумі поживних речовин, що містяться в 1 кг вівса середньої якості. Продуктивна дія суми цих поживних речовин дорівнює 150 г відкладеного у вола жиру (за Кельнером) або 0,6 кг крохмальної одиниці.

Поживність корму оцінюють також за величиною обмінної енергії, тобто за енергією засвоєних поживних речовин. Обмінна енергія дорівнює енергії корму мінус енергш в калі, сечі і кишкових газах. За одиницю оцінки прийнято енергетичну кормову одиницю (ЕКО), яка дорівнює 10 МДж обмінної енергії. Оцінка кормів за обмінною енергією застосовується тільки у птахівництві, а в інших галузях тваринництва користуються кормовими одиницями.

Контрольні запитання

1.Що таке поживність корму?

2.Якими способами визначають поживність корму?

3.Що виражає вівсяна кормова одиниця?

Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 3544 | Нарушение авторского права страницы

studopedia.org – Студопедия.Орг – 2014-2021 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования

(0.002 с)…

Источник

Ферментативні
процеси, що відбуваються у травному
каналі, характеризують
якісний бік травлення. Для організації
годівлі тварин
важливіший кількісний бік, який показує,
наскільки поживні речовини
використовуються в організмі. Для цього
проводять спеціальні
досліди на тваринах, аналізують кінцеві
результати перетравлення
за кількістю речовин, що затрималися в
організмі. Перетравність
поживних речовин корму (ППР) визначають
за різницею між кількістю
спожитих однойменних речовин у кормі
(ПР корму) і виділених
у калі (ПР калу):

Коефіцієнт
перетравності показує ступінь засвоєння
у травному каналі певної речовини.
Визначають його за кількістю спожитої
поживної речовини в раціоні й виділеної
у калі.

□
Наприклад,
корова з’їла в раціоні 10 кг конюшинового
сіна (12,6 % протешу в
сіні), 20 кг кукурудзяного силосу (2,5 %), 2
кг соняшникової макухи (43,1 %)
і
виділила
25 кг калу (3,2 %
протеїну
в калі).

Усього
спожито протеїну; 10 кг х 126 г + 20 кг х 25 г
+ 2 кг х 431 г = 2622 г. Виділено
в калі: 25 кг х 32 г = 800 г. Перетравилося:
2622 г – 800 г = 1822 г. КП
= 1822 г : 2622 г х 100 = 69 %.

Фактори, що впливають на склад і поживність кормів

Корми,
які використовують у годівлі
сільськогосподарських тварин,
різняться як за хімічним складом, так
і за поживністю. Причому,
мінливість у складі й поживності одного
і того самого виду корму
спостерігається навіть в умовах одного
господарства й залежить від
ґрунтово-кліматичних умов, агротехніки,
способу збирання, умов зберігання,
технології підготовки до згодовування
тощо.

На
хімічний склад рослин впливають
природно-кліматичні фактори
— світловий і температурний режими,
кількість опадів, вологість
повітря, тривалість сонячної інсоляції.
Так, рослини, вирощені в
різних кліматичних зонах, відрізняються
за наявністю протеїну. Як
правило, його вміст підвищується у
рослинах при переміщенні їх із
півночі на південь, із заходу на схід.
На південних схилах кількість
протеїну і каротину в одного й того
самого виду рослин більша, ніж
на північних. Нижчий рівень протеїну і
сухої речовини буде при
зниженні температури і зростанні
кількості опадів порівняно з теплішою
й сухішою погодою.

Урожайність
і хімічний склад рослин тісно пов’язані
з родючістю ґрунтів.
У деяких регіонах склад ґрунтів різниться
за надлишком або
нестачею окремих хімічних елементів
(йод, кобальт, мідь та ін.), що
викликає певні зміни і в складі рослин.
Так, корми, вирощені на заболочених
ґрунтах, бідні на кобальт і часто
викликають захворювання
тварин на акобальтоз.

Із
метою послаблення негативного впливу,
пов’язаного з нестачею деяких елементів
у ґрунтах, і для правильного внесення
мінеральних
добрив у господарствах складені ґрунтові
карти, які дають можливість певною мірою
регулювати забезпеченість нормального
живлення
рослин.

Значно
змінюється хімічний склад кормових
культур під впливом
добрив (табл. 12).

12. Вміст органічних речовин у зерні кукурудзи залежно від внесених добрив, %

Д
обриво Протеїн Жир Крохмаль

Контроль 9,9 4,0 72,4

Фосфор
— 40 кг/га 10,6 5,3 66,9

Фосфор/азот
– 40 50 кг/га 11,9 7,4 67,3

Гній
—20т/га І
10,3 |
6,7 |
63,7

Особливо
впливають на врожайність і вміст протеїну
в рослинах азотні
добрива. При цьому злакові реагують
більше, ніж бобові. Слід
зазначити, що внесення азотних добрив
сприяє нагромадженню
в кормових рослинах нітратів, а вміст
у сухій речовині раціону понад
0,5 % нітратів може спричинити отруєння
жуйних. У рубці, особливо
при нестачі цукрів у раціоні, відновлення
нітратів до аміаку
зупиняється на стадії нітритів. Нітрити
токсичні для організму і викликають
у тварин аноксію (кисневе голодування).

Склад
і поживність кормових рослин залежать
від фази вегетації при
їх заготівлі. В ранні фази вегетації у
сухій речовині вищий вміст
протеїну, безазотистих екстрактивних
речовин і нижчий клітковини. В пізніші
фази у рослин збільшується кількість
клітковини, корм
гірше поїдається і перетравлюється.

Проте
поживність не всіх кормових рослин
знижується з пізнішими
фазами вегетації під час заготівлі.
Так, у кукурудзи при збиранні
на силос найбільше поживних речовин
нагромаджується у фазі
воскової і технічної стиглості зерна.
При цьому перетравність їх
майже не змінюється (табл. 14).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Источник