Схема пристрою для очищення корму для тварин від сталевих ошурок
Магнітна дія струму. Дослід Ерстеда
Ханс Християн Ерстед (1777– 1851), данський фізик. Відкрив дію електричного струму на магнітну стрілку Андре Марі Ампер (1775— 1836) відкрив магнітну взаємодію двох провідників зі струмом. Пояснив природу постійних магнітів струмами, які циркулюють усередині молекул
Дослід Ерстеда При проходженні електричного струму по провіднику магнітна стрілка, розташована поблизу провідника, відхиляється від напрямку «північ — південь»
Досліди Ампера Якщо у двох паралельних провідниках течуть струми одного напрямку, ці провідники притягуються, а якщо протилежних напрямків — відштовхуються.
У XVII ст. англійський єпископ Джон Вількенс запропонував свій проект вічного двигуна. Металева кулька К, притягуючись до магніту, почне підніматися вгору по похилій площині А. Провалившись в отвір О, вона скотиться по жолобі Б, а по закругленню З знову потрапить на похилу площину А. У чому помилка?
Під час пропущення струму спостерігаємо намагнічування й орієнтацію ошурок у магнітному полі.
Магнітні силові лінії — лінії, уздовж яких розташовуються осі маленьких магнітних стрілок, поміщених у дане поле. Ці лінії мають вигляд замкнутих кіл. Напрямок, на який вказують північні кінці цих стрілок, прийнятий за напрямок силових ліній.
Правило свердлика Якщо вкручувати свердлик за напрямком струму в провіднику, то напрямок обертання ручки свердлика вкаже напрямок ліній магнітного поля струму.
Правило правої руки Якщо спрямувати великий палець правої руки за напрямком струму в провіднику, то чотири зігнуті пальці вкажуть напрямок ліній магнітного поля струму. I
Завдання На рисунку показано взаємодію магнітів. Укажіть невідомі полюси магнітів.
Завдання Визначте напрямок силових ліній магнітного поля провідника зі струмом Укажіть напрямок струму в провіднику Накресліть силові лінії магнітного поля провідника зі струмом
Домашнє завдання 1. Вивчити теоретичний матеріал уроку. 2. Додаткове завдання. Придумайте й накресліть схему пристрою для очищення корму для тварин від сталевих ошурок.
Дякую за увагу!!!
Зерновые колосовые культуры убирают раздельным способом и прямым комбайнированием. Раздельный способ наиболее эффективен при уборке засоренных посевов и легкоосыпающихся культур с густотой стеблестоя не менее 300 растений на 1 м2 и высотой не ниже 60 см.
Агротехнические требования при скашивании в валки
Высота стерни при двухфазной уборке должна быть от 15 до 25 см. Она зависит от высоты стеблей и густоты растений. Посевы с высотой от 0,6 до 1 м и густотой от 300 до 400 стеблей на 1 м2 скашивают, оставляя стерню высотой от 15 до 18 см, а при более густых и высоких зерновых культурах — от 0,18 до 0,25 м.
Скашивать в валки начинают в фазе середины восковой спелости, что соответствует влажности зерна 35…25%.
Валок должен быть следующих размеров: толщина от 0,20 до 0,25 м для южных степных районов и от 0,1 до 0,18 м —для остальных районов; ширина — не более 1,7 м; масса 1 м при данной ширине захвата — не менее 1,5 кг; ориентация стеблей — от 10 до 15° относительно оси. Скашивают хлеба в валки поперек направления посева. Валок должен быть равномерным по ширине и толщине.
Прямое комбайнирование применяют для уборки равномерно созревающих, чистых от сорняков, а также изреженных посевов с густотой стеблестоя менее 300 растений на 1 м2, низкорослых и с подсевом трав.
Агротехнические требования при прямом комбайнировании
Высоту среза устанавливают в зависимости от густоты и высоты стеблестоя. При уборке низкостебельных культур (меньше 0,8 м) высота стерни должна быть 10…12 см; при уборке среднестебельных культур (0,8…1,2 м) — 15…18; при уборке высокостебельных культур (более 1,3 м) — до 25 см. У полеглых хлебов высота среза должна составлять 8… 12 см. Огрехи не допускаются. Общие потери зерна не должны превышать 2% для благоприятных условий и 3% — для неблагоприятных. Дробление зерна — до 2%, засоренность бункерного зерна —до 3%.
Солому выгружают из копнителей рядами, параллельными короткой стороне поля. Не допускается растягивание копен в момент выгрузки. Уборку хлебов прямым комбайнированием начинают в начале полной спелости, когда влажность зерна не более 18—20%.
Способы движения и подготовка поля
Направление движения жатвенных агрегатов должно совпадать с направлением пахоты, что способствует работе на повышенных скоростях. При раздельной уборке надо учитывать, что валок надежно удерживается стерней, когда он расположен перпендикулярно направлению посева. Направление движения жаток по возможности должно совпадать с направлением господствующих ветров, а при уборке полеглых хлебов —поперек полеглости или под углом к ней.
Схема способов движения агрегатов для уборки зерновых культур:
А — гоновый с расширением прокосов; Б — гоновый по ходу часовой стрелки; I— обкос боковой; II, IV и VI — первый, второй и третии загоны; III и V — прокосы; С — ширина загона.
При раздельной уборке применяют следующие способы движения: тоновый по ходу часовой стрелки (б); гоновый против хода часовой стрелки с расширением прокосов (а); круговой и челночный (смотреть схему движения агрегатов). Гоновый способ движения по ходу часовой стрелки применяют на прямоугольных полях с длиной гона более 600 м. На полях с длиной гона 400…600 м рекомендуется применять гоновый способ с расширением прокосов (а).
Для формирования двойного валка двумя жатками первый агрегат ведут против хода часовой стрелки, укладывая валок рядом с нескошенными растениями, а второй агрегат — по ходу часовой стрелки, укладывают на него второй валок. При этом необходимо, чтобы высота среза второго агрегата была несколько выше, и выбросное окно должно находиться строго над валком. Круговой способ используют на небольших полях с длиной гона менее 400 м и полях неправильной конфигурации, челночный (смотреть схему движения агрегатов) — на полях со свободным выездом (без обкоса поворотной полосы), а также при работе агрегатов с фронтальным расположением жатки.
При прямом комбайнировании наиболее распространенные тоновые способы движения (а и б) и круговой с различными видами поворотов (смотреть ниже схему 2).
Схема круговых движений комбайна с поворотами
а — беспетлевыми односторонними; б — закрытая петля; в — задним ходом; г — под углом 45°; д — схема прокосов участка при разбивке на загоны; 1 — угловые прокосы; 2 — разгрузочная магистраль; 3 — обкосы и продольные прокосы
Гоновый способ движения выгоден при уборке прямоугольных участков с длиной гона более 500 м. Поля с длиной гона менее 500 м целесообразней убирать круговым способом движения с беспетлевыми односторонними поворотами (2, а). При гонах 100…300 м применяют круговой способ движения с поворотом «закрытая петля» (2, б) или с поворотами задним ходом комбайна, Круговой способ движения с прокосами под углом 45° (2, г) применяют, так же, как и гоновый, при больших гонах (более 500 м). Поля неправильной конфигурации убирают круговым способом.
До начала уборочных работ поля осматривают и устраняют все препятствия. Крупные препятствия, которые нельзя убрать, обкашивают. Затем поля разбивают на загоны, площадь которых должна быть не менее суточной производительности агрегата. Загоны делают по возможности прямоугольной формы, в которых длина в 6… 12 раз больше ширины для тонового способа движения и в 3…5 раз — для кругового. Для удобства поворотов при прямом комбайнировании на углах загонов делают угловые прокосы 1 (2, д) шириной 12… 16 м. На длинных полях прокашивают поперек загона разгрузочную (транспортную) магистраль 2 шириной от 8 до 10 м.
На полях площадью более 50 га делают пропашки между загонами двумя проходами пахотного агрегата с пятикорпусным плугом для создания пожарной безопасности.
Грубые корма измельчают, запаривают, смешивают с другими кормами или подвергают биологической или биохимической обработка и скармливают крупному рогатому скоту.
Измельчение производят на соломосилосорезках и измельчителях, а запаривание — в чанах и ящиках, предварительно смачивая резку горячей водой (200 л воды на 1 ц резки) для улучшения процесса запаривания. Пар подают в емкость с резкой до прекращения конденсирования, что наблюдается по выходу пара из сигнальных трубок. Запаренный корм выдерживают в емкости до 12 часов и скармливают в теплом виде. Иногда соломенную резку запаривают одновременно в смеси с резаными корнеплодами и дробленым жмыхом.
Биологические способы подготовки грубых кормов — самонагревание и дрожжевание — требуют создания благоприятных условий для жизнедеятельности микроорганизмов (молочнокислых бактерий и дрожжей), в результате которой повышается питательная ценность грубых кормов и они охотно поедаются животными.
Самонагревание производят в чанах, ящиках и траншеях. Суточную норму грубого корма делят на число дач и закладывают в емкости, послойно смачивая резку теплой водой 45 – 48° из расчета 70 л воды на 1 ц резки. Емкость закрывают щитами под. гнетом и утепляют. На 4-е сутки корм можно скармливать. Для улучшения качества корма в резку добавляют молотые концентраты (4 – 6 кг на 1 ц резки) и корнеклубнеплоды (20 – 30 кг на 1 ц резки).
Дрожжевание производят в чанах-дрожжевателях. Резку смачивают горячей водой из расчета 120 – 150 л на 1 ц соломы, охлаждают до температуры 32 – 35° и при перемешивании вносят в нее подготовленную дрожжевую закваску. В ходе процесса сбраживания периодически через массу продувают воздух, необходимый для жизнедеятельности дрожжей.
Для закваски берут 300 г сухих пекарских дрожжей на 5 л теплой воды и смешивают с сырыми тертыми корнеклубнеплоды (2 кг соды на 150 л воды), которым замачивают 1 ц резки.
Химическая обработка повышает питательную ценность грубого корма в 1,5 – 2 раза, Обрабатывают корм известью, щелочью, соляной кислотой и др. Обработанную соляной кислотой резку соломы иногда подвергают дрожжеванию, применяя комбинированный метод.
Для известкования 1 ц резки берут раствор, приготовленный из 3 кг негашеной извести (9 кг известкового теста, или 4,5 кг извести-пушонки) и 250 л воды. Для лучшего поедания в раствор добавляют соль (1 кг). Резку в чане смачивают раствором постепенно до его полного израсходования. Через 3 – 4 часа резку трамбуют и выдерживают 24 часа.
Кальцинирование производят раствором кальцинированной соды (2 кг соды на 150 л воды), которым замачивают 1 ц резки. Скармливают ее через сутки после приготовления. С целью улучшения вкуса в резку добавляют соль.
Для нейтрализации щелочи резку смачивают 0,1%-ным раствором соляной кислоты. Этот метод называют щелочно-кислотным: 4 – 6 кг каустической соды растворяют в 200 л воды на 1 ц резки. Смоченную резку выдерживают 5 – 6 часов, а затем обрабатывают 0,1%-ным раствором соляной кислоты.
Применяют и другие методы химической обработки, например, солому обрабатывают аммиачной водой (из расчета 12 л 25%-ного раствора на 1 ц резки).
Обработка соломенной резки аммиачной водой улучшает условия жизнедеятельности бактерий, разлагающих непереваримую клетчатку и повышающих ее питательную ценность.
Корнеклубнеплоды скармливают преимущественно измельченными в сыром и вареном виде всем видам животных и птицы. Примерные технологические схемы: мойка — измельчение; мойка — измельчение — смешивание; мойка — запаривание — разминание — смешивание.
Концентрированные корма и комбикорма готовят по следующим технологическим схемам: очистка от примесей — измельчение —- смешивание с другими кормами; очистка — измельчение — осолаживание (дрожжевание) — смешивание; очистка — измельчение — запаривание — смешивание. Первая схема применяется для приготовления комбикормовых смесей в кормоцехах и комбикормовых заводах, где завершающей операцией зачастую является гранулирование. Остальные схемы применяют в кормоцехах и кормокухнях.
Зеленую подкормку для витаминной подкормки молодняка получают по схеме: очистка — проращивание.
Бобовые перед скармливанием замачивают. Зерновые корма, а также корма, богатые жирами, и жмыхи в измельченном виде на воздухе быстро горкнут, поэтому их дробят незадолго до использования.
Осолаживание дробленого зерна производят путем обваривания его кипятком, взятым в двух-, трехкратном отношении к весу зерна. В полученную массу добавляют соль, мел, мясо-костную муку. Смесь скармливают через 3 – 4 часа после выдержки при температуре 55 – 60°. Дрожжевание дробленого зерна или отрубей ведут по следующей технологии: приготовляют опару из расчета на 1 ц дробленого зерна 40 л теплой воды и 1 кг пекарских дрожжей (3 – 4 кг кормовых дрожжей). Но сначала берут 20 кг дробленого зерна. Массу перемешивают в течение 4 – 6 часов через каждые 30 минут. В готовую опару при помешивании добавляют 200 л теплой воды и остаток зерна. Дрожжевание продолжается 7 – 9 часов при ежечасном помешивании дрожжуемой массы.
Безопарный способ заключается в замешивании дробленого зерна на воде с размешанными в ней дрожжами. На 1 ц зерна берут 200 л теплой воды и 1 кг пекарских дрожжей. Массу перемешивают ежечасно в течение 7 – 8 часов.
Отходы пищевой промышленности (сухую барду, жом, пивную дробину) скармливают в размоченном или запаренном виде в смеси с другими кормами.
Мясную и рыбную муку животные получают как белковую добавку в смеси с грубыми и зерновыми кормами.
Боенские и рыбные отходы и отходы предприятий общественного питания перед скармливанием пропаривают.
Молоко и молочные продукты используют в свежем, пастеризованном или заквашенном виде. На фермах, где выращивают молодняк, готовят ацидофилин.
Минеральные подкормки в виде солевых брикетов, размолотых и добавленных к основному корму, обеспечивают выращивание здоровых животных.
С целью равномерного распределения микроэлементов в корме готовят смесь (кормовую соль): 1 кг солей микроэлементов на 200 кг поваренной соли.
Витаминные подкормки, необходимые особенно в зимний период, животные получают в виде травяной муки, проращенного зерна, витаминов, премиксов.
Не меньшее значение имеют антибиотики: кормогризин, кормовой биомицин, террамицин и другие. Вносимые в основной корм, они производят лечебное действие, улучшают состояние животных, способствуют увеличению их продуктивности. Вместе с тем применение антибиотиков должно находиться под контролем специалистов.
Последовательность операций при кормоприготовлении задается технологической схемой, которая служит также для разработки рабочих производственных схем, необходимых для подбора оборудования кормоцехов и заводов, а также при разработке кормоприготовительных агрегатов — машин, совмещающих две и более технологические операции в одной конструкции.
Примерная рабочая схема приготовления кормосмеси: прием и взвешивание кормов — загрузка в приемные устройства — транспортирование на очистительные устройства — очистка кормов от примесей — транспортирование в загрузочный бункер — транспортирование в дробилку — дробление — транспортирование в бункеры хранения — дозирование (отмеривание или взвешивание) — смешивание с другими компонентами — транспортирование в бункер готовой кормосмеси — выдача готового корма.
Такие схемы составляют для всех видов кормов. На рисунке 22 представлена примерная рабочая схема приготовления концентрированных кормов и корнеклубнеплодов. Корнеклубнеплоды поступают в смеситель-запарник 5, предварительно пройдя загрузочный бункер 1, норию 2, корнеклубнемойку-измельчитель 3. Концентрированные корма проходят до запарника 5 от загрузочного ковша 15 следующий путь: нория 12, приемник шнека 11, магнитный сепаратор 6, шнек 9, бункер 13, дробилка 14, циклон 10. Затем шнек подает дробленый концентрат в бункер 8, откуда через дозаторы 18 корм поступает в запарник-смеситель на смешивание с сырыми или запаренными корнеклубнеплодами. Приведенная схема пригодна для свиноферм и ферм крупного рогатого скота. Готовая смесь направляется в транспортные и раздаточные устройства.
Рис. 22. Примерная рабочая схема приготовления кормов:
1 — завальная яма; 2 — овощная нория; 3 — мойка-корнерезка; 4 — транспортер мойки; 5 — запарник; 6 — магнитный сепаратор; 7 — шнек; 8 — бункер; 9 — шнек; 10 — циклон; 11 — ковш; 12 — зерновая нория; 13 — приемный бункер; 14 — дробилка; 15 — загрузочный ковш; 16 — вентилятор дробилки; 17 — обратный воздуховод; 18 — дозаторы; 19 — коркопровод дробилки
Источник
Неможливо передбачити, за яким сценарієм піде подальший розвиток людства, але вже очевидно, що як вид ми будемо змушені змінитися. І ці зміни будуть досягнуті не тривалим еволюційним шляхом, а через синергію з машинами. Злиття з ними, яке вже починається — поки в форматі окремих експериментів — відкриє і нові можливості, і невідомі ризики.
Чотири індустріальні революції як попередники штучного інтелекту
У процесі технологічного розвитку людства, протягом задокументованої історії в п’ять тисяч років, особливий інтерес представляють останні 250 років. Саме в цей невеликий проміжок часу, людині вдалося зробити чотири значущих технічні революції.
Так звана перша індустріальна революція була викликана появою парового двигуна, використанням гідрогенераторів та першим масштабним процесом механізації. Друга індустріальна революція прийшла з конвеєрним виробництвом та електрифікацією. Третя індустріальна революція з’явилася в процесі автоматизації та комп’ютеризації не тільки виробничих систем, а й людського побуту. Поточна, четверта індустріальна революція почалася завдяки масовому впровадженню так званих кіберфізичних систем, що працюють за допомогою інтернету і здатних до прогнозування, самоналаштування та адаптації до змін. Цілком ймовірно, саме четверта промислова революція прямо торкнеться не тільки сфери виробництва, але й практично всіх аспектів життя людини. Більш того, саме вона може закласти фундамент для створення так званого загального штучного інтелекту, який у свою чергу і стане серйозним викликом для людства в цілому.
Розмірковуючи про штучний інтелект, варто відразу зазначити, що попри популярність теми, штучний інтелект не є доконаним фактом. На сьогодні є тільки перші передумови його створення і дуже фрагментарне розуміння, як саме він буде працювати. Те, що сьогодні мається на увазі під штучним інтелектом, більше пов’язано з розумними машинами, в програмному забезпеченні яких і закладені його перші основи. Саме тому, розвиток штучного інтелекту тісно пов’язаний з технічними параметрами та розвитком комп’ютерів, які у свою чергу і представляють фізичну базу для відповідного програмного забезпечення.
Поява розумних машин
Поява перших обчислювальних машин датується сімнадцятим століттям нашої ери. Такі машини могли виконувати базові математичні функції додавання, віднімання, множення та ділення і працювали повністю на механічній основі. Дані апарати практично ніяк не торкнулися побуту людини. Пройде майже 300 років, перш ніж з’являться комп’ютери, що працюють на електриці. Саме вони, значною мірою, й стали початком нового технічного прогресу.
Приблизно в 1940-х роках з’явилися електронні обчислювальні машини, які увійшли в історію як комп’ютери першого покоління. Їх головними функціями стали математичні обчислювальні операції та обробка інформації, які, у свою чергу, здійснювалися за допомогою електронних пристроїв та програмного забезпечення. З’явилися функції читання, написання, обробки інформації, а також її зберігання за допомогою електричних сигналів. Такого типу комп’ютер став першим прецедентом в історії людини по створенню машини, яка працює на основі математичних алгоритмів, закладених в програмному забезпеченні.
Друге покоління комп’ютерів з’явилося в середині двадцятого століття завдяки винаходу нових інтегральних схем, що працюють знову ж на електриці. У порівнянні з попередніми моделями, обчислювальні можливості нового покоління машин збільшилася на кілька порядків, в той час як розмір самого апарату став істотно менше, а його ринкова вартість значно нижче.
Приблизно з 2000-го року відбулося різке збільшення числа комп’ютерів на душу населення планети, в той час як поява інтернету внесла кардинальні зміни у функції машини та її взаємодію з людиною. Сучасні комп’ютери почали не тільки зберігати та збирати інформацію, але також самостійно модифікувати її. Так, наприклад, роботи почали писати тексти, складати музику, створювати зображення, долати тест Тюрінга та самостійно вступати в спілкування з людьми — будь то чат-бот або автоматизований асистент на мобільному девайсі. Поряд з поліпшенням технічних параметрів та програмного забезпечення, з’явилася можливість масових соціальних інтеракцій в віртуальному світі, а також функція аналітики всіх зроблених в мережі дій.
Третє покоління комп’ютерів з’явилося в першій декаді 21 століття і стало важливим розвитком в процесі удосконалення технологій та їх застосування. Першими успішними прикладами служить так звана концепція інтернету речей, що дозволяє фізичним предметам з вбудованими технологіями взаємодіяти між собою та виключати, при цьому, участь людини. Більш того, завдяки певним алгоритмам, а також використанню великих баз даних, у комп’ютерів з’явилася функція симуляції розвитку у віртуальній площині. Тобто комп’ютер в змозі прогнозувати результати експериментів в цифровому просторі, не використовуючи та не витрачаючи при цьому фізичні матеріали. Ця функція ще знаходиться в базовому варіанті, але вже зарекомендувала себе у виробництві під назвою індустрія 4.0. На практиці даний розвиток означає початок автономного існування комп’ютера від людини та його ізоляцію з ланцюжка взаємодії між розумними машинами.
Штучний інтелект — новий розумний вигляд софту/істоти
Штучного інтелекту, як вид розумної істоти з відповідним софтом, в природі поки немає. Однак її поява — це питання розв’язання технічних проблем, а значить лише часу. Саме на цьому етапі технологічного прогресу може статися поява штучного інтелекту, як однієї з можливих форм існування нелюдського розуму. А це, у свою чергу, може стати найсильнішим каталізатором змін, до більшості з яких ні людина, ні суспільство досі не готові.
Серйозність ситуації, в контексті взаємодії штучного інтелекту та людини, важко переоцінити. Ми навіть до кінця не бачимо та не розуміємо масштабу прихованої в ній загрози.
По-перше, завдяки приросту наукових досліджень починають втілюватися в життя проекти у сфері нанороботів (габарити яких досить швидко зменшуються і в доступному для огляду майбутньому, досягнуть розміру молекули), а також проекти з відтворення живої матерії — від клонування клітин та впровадження чіпів в організм до друку цілих органів на 3D-принтері.
Такі нововведення, в першу чергу, будуть реалізовані в медицині, яка, по суті, вже сьогодні в стані інтегрувати в людське тіло допоміжні матеріали та датчики для підтримки або посилення природних фізіологічних показників живої тканини. Не залишаться осторонь й ті сектори, в яких поліпшення фізіологічних та інтелектуальних показників, означатиме стратегічну перевагу перед конкурентами. Це торкнеться військові та рятувальні відомства, виробництво та науково-дослідний сектор.
По-друге, вищевказані втручання, цілком ймовірно, будуть підтримані генно-інженерними маніпуляціями, що й стане прецедентом появи різної складності кіборгів — людей з кібернетичним організмом. Саме цей етап стане переломним у розвитку взаємин людини та комп’ютера і призведе до наростального розмивання кордонів обох концепцій. Адже, за логікою такого розвитку, можна припустити, що з ростом технічного прогресу природні частини людського тіла зможуть бути замінені на більш практичні, штучно створені, що рано чи пізно призведе до питання, кого саме ще можна буде вважати людиною, а кого людиною-машиною.
Що буде, якщо більша частина людського тіла буде замінена на матеріали та органи, створені штучним шляхом? З якого моменту таке створіння може перестати бути людиною? І яку роль відіграє людський мозок, який вважається центром людської суті, якщо і він частково буде напханий допоміжними датчиками та/або ж генетично модифікований? Перші відповіді на ці питання людина може отримати до середини цього століття у вигляді реальних експериментальних результатів.
Взагалі, ідея про злиття людини c розумними технологіями може стати не тільки новим модним напрямком, а й однією з необхідних форм продовження існування людини як на цій планеті, так і за її межами. Головними причинами такого розвитку можуть стати наростальна асиметрія фізичних та інтелектуальних здібностей між людиною та носієм штучного інтелекту, нові реалії життєвих умов на землі та у підкоренні космосу.
По-третє, обчислювальна здатність сучасного комп’ютера, не кажучи вже про комплексні мережі, об’єктивно перевищує обчислювальні здатності людського мозку, який має природні фізіологічні обмеження. У перспективі це означає, що розумні роботи почнуть робити математичні обчислення більш складного рівня й тим самим відкривати нові горизонти математичних обчислень, аж до прихованих вимірів. А там, де є математичне обчислення складних рівнів, є і стратегічна перевага в математизації навколишнього середовища та Всесвіту в цілому. Таким чином, людина, озброєна тільки своїм мозком, не зможе конкурувати з розумними роботами й внаслідок цього може втратити здатність розуміти їх, а значить і управляти ними.
По-четверте, на відміну від біологічного організму, яким людина наділена з самого свого зачаття та до смерті, штучний інтелект не прив’язаний до біологічного тіла, а значить може існувати не тільки за його межами, а й в інших фізичних умовах. Розвиток людини ж, в більшій своїй мірі, визначений саме біологічною спадщиною та не може бути розглянутий поза біологічної капсули.
По-п’яте, штучний інтелект — це математичний код, який спочатку заснований на певних математичних алгоритмах, автором яких поки ще є сама людина. Однак це питання часу. У найближчому майбутньому штучний інтелект буде здатний самостійно змінювати чинний код та навіть виробляти свій власний. Вся складність полягає в тому, що на відміну від біологічної людини, штучний інтелект не обмежений біологічною матерією, для розвитку або модифікації якої необхідний великий проміжок часу, який обчислюється тисячами років. Бувши математичним кодом, штучний інтелект має потенціал експоненціального розвитку в найкоротші, у порівнянні з біологічною еволюцією, терміни.
Що стосується так званої креативності та винахідливості, яка вважається суто людською прерогативою, то дане питання спірне і є припущення, що штучний інтелект може впоратися і з цим завданням. По суті креативність — це комбінація різних елементів, здатність абстракції та перенесення одної дії на іншу. Чому штучний інтелект не здатний до таких дій? Адже в його розпорядженні будуть величезні інформаційні потоки, які він зможе обробляти й на цій основі створювати нові комбінації інформаційних потоків та логічні висновки.
Людина в епоху штучного інтелекту
З огляду на всі вищеописані відмінності між людиною та штучним інтелектом, у людства є кілька можливих шляхів подальшого розвитку.
Перший варіант — захисний, він передбачає повне припинення дослідницької діяльності та заморожування всіх експериментів зі створення спільного штучного інтелекту. Такий варіант малоймовірний і його не варто брати до уваги.
Другий варіант буде полягати в продовженні розвитку розумних роботів та створення штучного інтелекту, не вдаючись, при цьому, до якогось злиття між технологією та людиною. Цей варіант цілком має право на існування та, цілком ймовірно, буде реалізований у вигляді створення декількох закритих резервуарів, в яких будуть жити певні групи людей, не стикаються з високими технологіями. Однак є сумніви, що життєвий цикл такої моделі людського існування буде тривалим. Крихкість такої моделі полягає як в небажанні людей бути частиною експерименту, так і в наявності користі від таких резервуарів з точки зору розвиненого штучного інтелекту, який може порахувати такий експеримент не потрібним та ліквідувати його.
Третій варіант — це пошук синергії між людськими здібностями та технічними нововведеннями, що й стане початком злиття, з метою відновлення балансу сил, між людиною та штучним інтелектом. Такий симбіоз, однак, апріорі означатиме серйозне втручання в тіло людини шляхом впровадження нових технологій та різних генних модифікацій, бо часу наростити свій потенціал біологічно-еволюційним шляхом у людини не буде. По суті, такий варіант розвитку може означати втрату людської сутності, бо з втратою біологічної спадщини, людина може перестати бути людиною в сучасному розумінні цього терміна.
Якщо ж людина не піде на певну форму схрещування зі штучним інтелектом, то є ризик, що людина може втратити свою інтелектуальну перевагу на Землі, через те, що штучний інтелект нового покоління зможе працювати в автономному від людини режимі та почати працювати не тільки без самої людини, але також і без його бази культурних координат та морально-етичних цінностей.
На практиці це означає, що штучний інтелект зможе перестати бути людиноцентричним, якою є сама людина, а стане враховувати всю доступну йому інформацію — від біологічного різноманіття планети, алгоритму розвитку та збереження природи до позбавлення управлінської ролі людини на Землі. Таким чином, людина-винахідник може сам перетворитися в експеримент штучного інтелекту, що насправді може бути як бажаним, так і вкрай небезпечним результатом діяльності штучного інтелекту. Цілком можливо, що штучному інтелекту вдасться створити більш сприятливі умови для життя, які, за іронією долі, людина не змогла зробити для себе сама.
Неможливо передбачити за яким сценарієм піде подальший розвиток людини, але вже цілком очевидно, що людина як вид буде змушена змінитися. І ці зміни будуть досягнуті не тривалим еволюційним шляхом. Ймовірно, людина прискорить свій розвиток за допомогою машин шляхом синергії з ними. А значить вступить на дорогу нових можливостей і, неминуче, невідомих ризиків. І станеться це набагато швидше, ніж ми собі зараз представляємо.
Костянтин Шамбер
Експерт в галузі соціальної психології та штучного інтелекту, доктор філософії
Джерело: eco.lviv.life
Источник